Казка

                              Неслухняні  діти

    У дрімучому густому лісі жила дружна заяча сімейка. Тато-заєць і мама-зайчиха виховували трьох пустунчиків малят-зайченят. Діти були веселими бешкетниками і витівниками. Чого тільки не виробляли вони! Бувало всі троє намажуться сажею і ходять так по лісу, лякаючи соїм замурзаним видом лісових мешканців. Учителі також  були незадоволені поведінкою маленьких шибеників.

    Але одного разу сталася пригода, яка запам’яталася зайченятам на все життя. Якось батьки пішли в гості, залишивши дітвору вдома, а старшому сину наказали глядіти за меншими, щоб вони не виходили на вулицю і не відчиняли незнайомцям дверей.

    Спочатку зайченята сиділи тихо, але через деякий час їм це набридло, і вони почали шукати розваг. Найменше зайченятко дістало коробку сірників і, звичайно, зацікавилось ними. Старші також підійшли до малого, і всі троє почали гратися сірниками. Раптом спалахнув вогник і все більше розгорався. Малюки так захопилися грою, що не помітили, як почала тліти скатертина. І враз вогняне сяйво освітило лісову хатинку. Зайченята злякались і закричали. А тим часом вогонь робив свою справу.

    На щастя, їхній крик про допомогу почув дідусь-ведмідь. Він швидко скликав лісових мешканців, які дружно загасили вогонь, допомогли прибрати в будинку.

     Незабаром повернулися батьки. Вони дякували всім звірям за врятовані життя дітей. А зайченята пообіцяли, що більше ніколи не гратимуться сірниками.

    Любі діти, пам’ятайте завжди, що навіть маленький сірник може стати причиною великої пожежі!              

Х. Білінська 8 клас